Свободу плануванню!

Простір, свобода, повітря – це те, що приваблює нас в заміській життя. І це відчуття має бути викликано не тільки навколишньою природою, а й інтер’єром будинку. Тому і планування багато власників будинків вибирають вільне.

Свободу плануванню!
Дійсно, в заміському будинку все залежить тільки від наших бажань, можливостей і фантазії. Вибираючи готовий проект майбутнього будинку , ми замислюємося про внутрішнє планування не менше, аніж про зовнішній вигляд будівлі. Багато в чому саме від організації внутрішнього простору залежить, наскільки комфортним буде заміське життя. Ідеальний варіант – це коли проектування будинку йде «зсередини – назовні», тобто внутрішній простір, сформований виходячи з потреб мешканців, визначає і архітектуру.

Зараз один з найбільш популярних принципів розподілу простору в двоповерховому заміському будинку – це розподіл по вертикалі на приватну і загальну частини. Приватна зона, як водиться, розташована на верхньому поверсі, а загальна, або денна, – на нижньому. Це дійсно зручно, так як більшу частину часу сім’я проводить разом, і чим просторіше тут буде, тим краще.

У суміщення вітальні і кухні багато шанувальників. Перевага такого рішення ще і в тому, що господиня під час приготування їжі не ізольована від гостей і сім’ї. При цьому сучасні системи вентиляції витягають кухонні запахи перш, ніж вони встигнуть покинути умовні кордони кухні.

Крім емпіричних, є у вільного планування переваги і економічні. Вибравши вільне планування, ви заощадите на матеріалі і зведенні внутрішніх перегородок і їх обробці. При великій площі будинку економія виявиться досить суттєвою. Додайте до цього вартість дверей, необхідність в яких зникає при вільному плануванні.

Розділяй і володарюй

Свободу плануванню!
Зазвичай відкритий простір нижнього поверху заміського будинку включає в себе наступні функціональні зони – кухня, їдальня, вітальня. Також можуть бути присутніми окрема камінна зона або друга вітальня, бібліотека або кабінет, зона відпочинку. Кількість і призначення цих зон залежать від потреб кожної конкретної сім’ї.

При великій площі фундаменту існування несучих перегородок, а також необхідних розпірок між підлогою та стелею в будинку неминуче. Звичайно, позбавлятися від них ні в якому разі не можна, але можна їх виконати в якості опорних стовпів або колон. Це питання потрібно вирішити на стадії проектування.

Способів візуального розмежування відкритого простору безліч. Їх можна використовувати як окремо, так і всі відразу.

Один з найпопулярніших способів – це разноуровневость, тобто створення перепадів по висоті. У заміських будинках зазвичай немає проблеми низької стелі, тому можна безболісно підняти на кілька сантиметрів, наприклад, зону кухні. Створення ж подіуму, тобто підняття статі на 50-60 см, дозволить відокремити затишний кабінет або ігрову зону для дітей.

До перепадів рівня підлоги можна додати рельєфний стеля. Підвісні стелі з гіпсокартону можуть бути найскладніших форм.

Свободу плануванню!
Наступний спосіб, яким можна виділити функціональні зони, – це використання різних оздоблювальних матеріалів. Традиційно для передпокою і кухні в якості підлогового покриття використовується керамічна плитка або керамограніт, а для вітальні – дерево або ламінат. Стик двох покриттів функціонально і візуально розмежовує простір. Якщо ж ви вирішили всюди покласти плитку (а тенденція використання «холодних» матеріалів в житлових приміщеннях активно розвивається) або вологостійкий ламінат, то для візуального розмежування приміщень можна використовувати різні способи укладання матеріалу, тобто міняти напрям малюнка.

Завжди актуальний як матеріал статі натуральний камінь, і в справі зонування простору він здатний зіграти дуже істотну роль. З мармуру різних квітів складають розкішні малюнки: наприклад, прямокутний «килим» підкреслить розташування камінної зони. При цьому натуральний камінь прекрасно виглядає разом з іншими матеріалами, і, якщо для підлоги в кухні практичніше використовувати керамічну плитку, ніяких протипоказань для її поєднання з каменем не існує. Безумовно, саме натуральний камінь ідеально підходить для першого поверху класичного особняка, беручи участь в створенні парадної анфілади і органічно поєднуючись з мармуровими сходами.

Розділити функціональні зони можна, застосовуючи різні за фактурою або кольором матеріали оздоблення стін. Штукатурка, прекрасне натуральне покриття, відмінно поєднується з шпалерами і керамічною плиткою, наприклад, можна використовувати її для оформлення стін їдальні, при цьому стіни на кухні покрити мозаїкою, а вітальню обклеїти шпалерами. Або підкреслити шпалерами з яскравим малюнком одну зі стін, а інші залишити однотонними.

Свободу плануванню!
Якщо ваш будинок покритий штукатуркою зовні, то використання цього матеріалу для внутрішньої обробки підкреслить концептуальність проекту. В цьому випадку можна пограти з фактурою і кольором, благо, декоративна штукатурка надає для цього колосальні можливості. Про ефекти, що створюються різними матеріалами в обробці стін, – стаття в попередньому номері «Проектів котеджів». Важливе зауваження: при використанні різних кольорів в оздобленні інтер’єру одного приміщення, не потрібно забувати про теорію колірної сумісності.

Велику роль в розмежуванні простору грає світло. З його допомогою підкреслюють одні зони і «приглушують» інші. Так, наприклад, повісивши над обіднім столом низький світильник з абажуром або металеву шину з декількома джерелами світла, можна створити «кімнату в кімнаті». Чіткість кордонів тієї чи іншої зони підкреслить включене закарнізний освітлення, а при використанні декількох розташованих в ряд точкових світильників або поворотних прожекторів створюються справжні світлові завіси. Взагалі, наявність різних світлових сценаріїв дозволяє повністю змінити настрій інтер’єру, вихопити світлом актуальні в даний момент деталі обстановки.

Прозора перешкода

Свободу плануванню!
Стандартний варіант членування відкритого простору – за допомогою розсувних перегородок. Якщо вони виконані зі скла, прозорого або матованого, то не порушать загального обсягу приміщення і будуть пропускати світло, при цьому не варто побоюватися, що інтер’єр будинку стане викликати асоціації з офісом. Для забезпечення безпеки в перегородках використовуються загартоване скло і система триплекс, в якій скла склеєні між собою полімером: в разі, якщо скло все-таки вдасться розбити, оскільки залишаться на плівці, а не обсипаючи небезпечним градом.

Особливий настрій в інтер’єрі створить вітраж. Його часто використовують в перегородках. Але не можна забувати, що вітражу обов’язково потрібне світло – денний або штучний. У темних приміщеннях вітраж втрачає всю свою привабливість. Скляні перегородки можуть бути як у всю висоту кімнати, так і не доходити до стелі. Пересувні перегородки – ширми – зараз знову набувають популярності і можуть стати ще одним мобільним способом відділення тієї чи іншої зони.

Елементи меблів, такі, як двосторонні книжкові стелажі, можуть сформувати зону бібліотеки, куточок для читання. Піч або камін, встановлені не у стіни, також є відмінними «роздільниками» простору.

Свободу плануванню!
Зону відпочинку у вітальні можна створити просто шляхом розміщення меблів. Поверніть дивани обличчям один до одного – і ось зона для спілкування готова.

Барна стійка між кухнею та вітальні – це можливість випити чашечку кави, не накриваючи великий стіл. А крім того – відмінний спосіб відокремити кухню від вітальні.

Організація будинки дуже індивідуальна і залежить від кількості членів сім’ї та їх способу життя. При виборі проекту приватного будинку необхідно все це враховувати. Однак відкритий внутрішній простір дозволяє власникам створювати мобільний інтер’єр, де одні функціональні зони можуть з’являтися, а інші – зникати.